Дорогі учні, шановні батьки та вчителі, дорога родино ліцею «Професіонал»!

Сьогодні ми знову зустрічаємо особливий день — 1 вересня, День знань, день нових починань, надій і мрій.

Для когось цей день стане першим кроком у шкільне життя. Тож особливо хочу привітати наших першокласників. Дорогі маленькі учні, сьогодні перед вами відкривається новий, великий і дивовижний світ. Нехай шкільні роки будуть для вас добрими, цікавими та щасливими, а поруч завжди будуть люди, які підтримають, допоможуть і повірять у вас.

Особливі слова сьогодні — нашим одинадцятикласникам. Для вас цей навчальний рік останній у стінах рідного ліцею. Попереду — доросле життя, великі рішення, нові дороги та мрії. Бережіть цей рік, цінуйте кожну зустріч, кожен урок, кожну розмову з друзями та вчителями. І пам’ятайте: де б ви не були, частинка «Професіонала» назавжди залишиться у вашому серці.

Від усього серця вітаю наших учителів. Дякую вам за щоденну працю, терпіння, мудрість і любов до дітей.

І сьогоднішній день для нашого ліцею має ще одну особливу, дуже важливу сторінку.

Ми разом вже 35 років!
Тридцять п’ять років — це ціла історія. За ці роки змінилося багато чого. Але незмінним залишилося головне — любов до дітей та знань.

Нехай у нашому ліцеї завжди звучить дитячий сміх, народжуються великі мрії, знаходяться справжні друзі, а кожна дитина відчуває: тут у неї вірять, її цінують і нею пишаються.

Бажаю всім нам миру, міцного здоров’я, сил, натхнення та віри у краще.
Шануємо захисників України!
Вічна памʼять героям!

З 1 вересня!
З новим навчальним роком!
З повагою, директор!

Дорога ліцейська родино!!
Феномен нашего рідного міста полягає в тому, що любов до Харківа у харківʼян міцніше за ненависть та жорстокість ворога!
Тому і тримаємось, боремось та не віддаємо свого!
З днем нашого рідного міста!💛💙

Дорогі наші діти, шановні батьки та вчителі незламного Харкова!

Сьогодні в українських школах лунає останній дзвоник.

Цьогорічні випускники прийшли до школи тоді, коли війна вже торкнулася життя України. А дорослішали під час пандемії, дистанційного навчання, блекаутів, сирен і укриттів.

Вони не обирали таких випробувань. Але навчилися триматися, допомагати один одному і не втрачати себе там, де і дорослим часом було дуже важко.

Вся Україна вже бачила символ цього покоління – випускний вальс харківських дітей біля руїн 134-ї школи у 2022 році. А нині – не лише у Харкові, а по всій Україні – діти знову чують дзвоник, складають іспити та будують плани.

Сьогодні багато говорять про те, якою буде Україна після війни. Але відповідь на це питання вже є. Наше майбутнє будуть творити ті, хто стоїть на шкільних лінійках – у Харкові, Херсоні, Запоріжжі, Миколаєві, Сумах, Дніпрі, Одесі, Києві. У містах і громадах, які жили під обстрілами, але зберегли головне – своїх дітей, їхні мрії, їх віру у майбутнє.

Я хочу, щоб кожен випускник знав: ми пишаємося вами не лише за результати. Ми пишаємося тим, як ви пройшли цей шлях. Тим, що не перестали вчитися. Тим, що зберегли в собі світло.

І наше, доросле, завдання – зробити все, щоб ви могли не просто виживати, а жити. Вчитися. Працювати. Кохати. Будувати своє майбутнє – саме тут, в Україні.

Бо після всього, що ви пережили, ви заслуговуєте не лише на атестат. Ви заслуговуєте на мир. На безпеку. На великі можливості. На країну, яка вміє берегти своїх дітей.

Пишаюся кожним і кожною.
Пишаюся нашими вчителями, батьками, Харковом і Україною
Вірю в нашу молодь. Вірю в Харків. Вірю в Україну.

З повагою
Харківський міський голова                                             Ігор Терехов