1. Дистанційне навчання – це випробування і для дітей, і для їхніх батьків, і для вчителів, і для системи освіти загалом.

2. Під час дистанційного навчання виникають проблеми з дотриманням академічної доброчесності. Для учнівства виникає можливість списування, для вчительства постає проблема справедливого оцінювання.

Тому потрібно:

• спонукати дітей чесно й самостійно виконувати завдання;
• заохочувати і хвалити дітей, що робота виконана самостійно, хоч і не ідеально;
• давати індивідуальні завдання кожному хоча б раз на кілька тижнів, можна і вибірково;
• давати завдання, які передбачають власні міркування та висловлення власної думки дитини, а не вибір з готових відповідей;
• давати робочі завдання, де рівень складності наростає від елементарного до дуже складного (якщо дитина виконала завдання лише до половини, вчитель дякуватиме за зроблену роботу і пояснить складніший матеріал додатково);
• створювати галереї робіт учнів (демонстрація власної творчості часто спонукає до більш відповідальної та ретельної підготовки);
• чітко вимірювати і прогнозувати час, який знадобиться дітям на виконання завдань.

3. Але найголовніша профілактика списування — розумна помірність навантаження.